Погодно-кліматичні умови 2022 року загалом виявилися задовільними для агробізнесу, а виробництво зерна за попередніми оцінками становило 51 млн тонн. Однак у 2022 році склалася катастрофічна ситуація з експортом зерна на світові ринки продовольства. Частково відновити експорт вдалося завдяки «Зерновій угоді». Загалом за 2022 рік експортовано майже 24 млн тонн зернових культур усіх видів. Очікування агробізнесу щодо 2023-го можна схарактеризувати одним словом — невизначеність.
Важкий 2022 рік
За уточненими даними досліджень інформації митної статистики та її аналізу, протягом 2022 року експорт зернових культур становив майже 24 млн тонн, а експорт основних продуктів його переробки досяг 71,9 тис. тонн. По зернових культурах це майже на 10 млн тонн менше, ніж попереднього маркетингового сезону.
Загалом, за даними аналізу і дослідження оперативної інформації Мінагрополітики, яка опрацьована на 12.01.2023, збирання зернових і зернобобових культур проведено на загальній площі 10,9 млн гектарів (94%) за середньої врожайності 47 ц/га, намолочено 50,965 млн тонн зерна, зокрема:
• пшениці обмолочено на площі 4,979 млн гектарів (100%), за середньої врожайності 40,5 ц/га намолочено близько 20,2 млн тонн;
• ячменю обмолочено на площі 1,7 млн гектарів (100%), за врожайності 34,7 ц/га намолочено 5,8 млн тонн;
• гороху обмолочено на площі 118 тис. гектарів (100%), за врожайності 22,8 ц/га намолочено 269 тис. тонн;
• кукурудзи на зерно обмолочено на площі 3,6 млн гектарів (85%), за середньої врожайності 65,7 ц/га намолочено 23,5 млн тонн;
• гречки обмолочено на площі 116 тис. гектарів (98%), за середньої врожайності 13,7 ц/га намолочено 158,5 тис. тонн;
• проса обмолочено на площі 44,7 тис. гектарів (99%), за середньої врожайності 22,8 ц/га намолочено 101,8 тис. тонн.
Разом із тим:
• збирання соняшнику проведено на майже всій площі 4,8 млн гектарів (99%) і намолочено 10,5 млн тонн насіння за середньої врожайності 21,7 ц/га;
• сої проведено на площі 1,5 млн гектарів (100%), намолочено 3,7 млн тонн за середньої врожайності 24,3 ц/га;
• збирання ріпаку проведено на площі 1,1 млн гектарів (100%) і намолочено 3,2 млн тонн насіння за середньої врожайності 28,6 ц/га;
• цукрових буряків викопано на площі 180 тис. гектарів (99%) і накопано, відповідно, 9 млн тонн солодких коренів за середньої врожайності 501 ц/га.
Порівнюючи із останніми роками, виробництво зерна було найменшим.
Численні проблеми, на які натрапив агробізнес 2022 року, а це, зокрема, логістична криза та зростання цін на матеріально-технічні ресурси, відбилися також і на рівні рентабельності операційної діяльності, яка виявилася однією з найменших, як порівняти з іншими її видами.
Загалом, попри труднощі, вітчизняний агробізнес разом із державними інституціями зосередили зусилля на стабілізації ситуації в сільському господарстві, завдяки чому вдалося запобігти значними втратами в аграрному секторі та забезпечити продовольчу безпеку.
Невизначеність 2023 року та вибір антикризової стратегії
Прогнози щодо 2023 року сьогодні доволі складно робити через наявність численних чинників зовнішнього та внутрішнього характеру, які визначатимуть результати діяльності агробізнесу. Насамперед це кліматичні умови та забезпеченість основними матеріально-технічними ресурсами. Цілком зрозумілою є очікувана переорієнтація агробізнесу на вирощування олійних культур. Можна рекомендувати в умовах скорочення посівних площ під традиційними зерновими культурами приділити останнім більше уваги та забезпечити кращий догляд, щоб інтенсифікацією виробництва компенсувати можливі втрати в обсягах виробництва продукції. Попри наявну на ринку цінову та логістичну невизначеність, найкращою антикризовою стратегією буде диверсифікації видів економічної діяльності в сільському господарстві, розвиток мініпереробки аграрної продукції й оптимізації витрат шляхом упровадження сучасних цифрових інноваційних технологій розумного землеробства. Також доцільно звернути увагу на поновлювальні джерела енергії як резерв самозабезпечення та диверсифікації.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору економічних
досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством